Як довести учаснику процедури закупівлі, що товари які ним пропонуються, не мають статусу «товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь»?

Після початку у 2022 році збройної  агресія Росії проти України особливої ваги набула країна походження товару, через що українські підприємства перестали здійснювати поставки матеріалів  з Російської Федерації,  республіки Білорусь та припинили виготовляє свою продукцію з матеріалів російського та білоруського виробництва.

Однак, аудиторська служба та інші контролюючі органи помилково інколи  трактують наявні у підприємств документи на виріб як документ, який визначає виробників матеріалів, хоча він не може розцінюватися як документ, який визначає підприємств – виробників  матеріалів, оскільки  був підписаний і виготовлений після  проведення типових випробувань контрольної партії типових випробувань  (акт типових випробувань) на основі попередньо проведених випробувань щодо перевірки виробів, які були закладені на довготривале зберігання на той період з використанням у процесі виробництва матеріалів (комплектуючих) з Російської Федерації,  республіки Білорусь.

Зазначений висновок, є документом, який підтверджує безпечність та надійність використання виробів та його гарантійний термін зберігання, але жодним чином не підтверджує виробників матеріалів, з яких виробник   виробляє товари.

Підприємство використовує матеріали та сировину згідно вимог чинного законодавства, дозволену для використання центрального органу виконавчої влади.

Згідно Постанови КМ від 17.02.2023 року №175 «Про внесення змін до Постанови КМ України від 12.10.22022 року № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» визначено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі пропонує в тендерній пропозиції товари походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь (за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”.

При наявності спорів з зазначеними органами, ми рекомендуємо також посилатися на положення Митного кодексу України.

Згідно  статті 74 МК України визначено, що іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Частиною 1 статті 76 Митного кодексу визначено, що товари, поміщені у митний режим імпорту, набувають статусу українських товарів.

Підтвердженням українського статусу товарів, зазначених у частині першій цієї статті, є митна декларація, за якою ці товари випущено у вільний обіг ( ч.2 ст. 76 МК України).

Згідно ч. 5 ст. 255 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 36 МКУ країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених МКУ. Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Стаття 41 МКУ встановлює перелік документів, які підтверджують країну походження товару :  сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару.

Зазначена позиція обґрунтовує правомірність дій  учасника процедури закупівлі при проведенні закупівлі у складі своєї пропозиції товарів українського походження.